Лабораторнаробота № 7 - Створення профілю науковця

 Лабораторнаробота № 7 - Створення профілю науковця

1. 

2. 

3. 

Питання для контролю й самоперевірки

1. Однією з головних переваг створення профілю вченого у Google Scholar є можливість зберігання списку публікацій та їх цитувань в одному місці, що дозволяє відслідковувати свій науковий розвиток та міркувати про подальші дослідження. Також профіль дозволяє знайти нових співробітників та отримати більше можливостей для співпраці у наукових проектах.
2. Крім Google Scholar, автори можуть створити свій профіль на таких ресурсах, як ResearchGate, Academia.edu, Mendeley та інших.
3. Розробником системи «Бібліометрика науки в Україні» є Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Система призначена для аналізу та оцінки наукової діяльності в Україні, визначення ефективності використання державних коштів на наукові дослідження та для сприяння розвитку наукометрії в країні.
4. Індекс цитування - це число посилань, які отримала стаття за певний період часу. Цей показник використовується для вимірювання впливу наукової роботи та її значущості в науковому середовищі.

h-індекс (індекс Хірша) - це показник, що враховує як кількість публікацій, так і кількість посилань на них. h-індекс дорівнює числу N таких науковців, які мають не менше N публікацій, що отримали не менше N посилань.

5. Форми наукової комунікації можуть бути різними, включаючи наукові публікації, доповіді на наукових конференціях, семінари, взаємодію зі змістом веб-сайтів та соціальних мереж, та інші форми. Функції наукової комунікації включають поширення знань та інформації, розвиток наукових ідей та підвищення їх якості, стимулювання досліджень, підвищення наукової продуктивності, забезпечення наукової співпраці та взаємодії між дослідниками.
6. До наукометричних методів відносяться методи, які використовують числові показники для вимірювання та аналізу наукової продуктивності та впливу наукових досліджень та публікацій. До таких методів належать індекси цитування, h-індекс, імпакт-фактор та інші показники.
7. Для підвищення видимості інформації про вченого для Інтернет-аудиторії можна використовувати такі методи як створення профілю на наукових платформах, блогінг, активну участь у соціальних мережах та інші методи віртуальної комунікації.
8. Бренд вченого формується завдяки його науковим досягненням, публікаціям, виступам на конференціях та інших заходах, взаємодії з іншими вченими та науковими установами. Також важливими факторами є особисті якості, такі як етика, доброчесність, відповідальність та інші аспекти, які впливають на відомість та репутацію вченого.
9. Під поняттям "дослідницька етика" розуміють набір принципів і правил поведінки дослідників, які регулюють їхні взаємовідносини з іншими дослідниками, учасниками досліджуваних груп або спільнот, а також стосунки з представниками інших професійних груп, державними і міжнародними організаціями, фінансовими та іншими зацікавленими сторонами. "Академічна доброчесність" передбачає дотримання принципів наукової чесності, включаючи відкритість, точність, об'єктивність, виключення плагіату та інших форм наукової недоброчесності.
10. Європейська комісія визначає шість ключових цінностей дослідника: (1) відкритість, (2) добросовісність, (3) наукова чесність, (4) захист прав людини, (5) дотримання етичних принципів, (6) взаємовідносини відкритої спільноти.
11. Цифрові ідентифікатори (наприклад, ORCID, ResearcherID, Scopus Author ID) використовуються для унікальної ідентифікації дослідника та забезпечення точності та стабільності його авторських робіт та публікацій в базах даних наукових видань та інших наукометричних інструментах. Вони також дозволяють зв'язувати публікації різних авторів з їхніми індивідуальними профілями та створювати мережі наукових контактів.